ОБДАРОВАНІ  ДІТИ

Психолого-педагогічні  аспекти  роботи

Останніми роками все більша увага при­діляється розвивальному навчанню. Вчителі прагнуть сприяти творчій роботі вихованців, стимулюють їхню самостійну діяльність, про­понуючи застосовувати набуті знання в нестан­дартних умовах.

На сучасному етапі дуже актуальними є про­блеми виявлення, діагностики, прогнозу, фор­мування обдарувань дітей, їх навчання і розви­тку. Правильна побудова взаємин обдарованої дитини з оточенням допоможе їй повніше ви­явити свої здібності.

Особливо гостро постає це питання у шкіль­ному віці, оскільки саме в цей період форму­ються самосвідомість, моральні переконання, світогляд, інтереси людини. Дуже важливо створити такий психологічний клімат, що до­поможе подолати розрив між інтелектуальним і особистісним розвитком обдарованої дитини й сприятиме Ті розвиткові.

Складовою психічного розвитку дитини є розви­ток інтелектуальний, який Грунтується на логічному мисленні. Тому в сучасній початковій школі розви­тку логічного мислення приділяється значна увага.

Зміст роботи з обдарованими дітьми передбачає реалізацію низки завдань, а саме:

• сприяти розвитку кожної особистості;

•якомога раніше виявляти обдарування кожної дити­ни і всіма можливими способами сприяти їх розвиткові.

Проблема навчання й виховання юних талантів викликає гострий інтерес в усьому світі. Починаю­чи з 1975 року, з інтервалом приблизно в два роки, проводяться міжнародні конференції з цієї пробле­ми. Попри досить інтенсивні спроби виробити єдині теоретичні позиції, серед спеціалістів спостерігається розбіжність у думках, але все ж таки більшість учених вважають за необхідне спеціально навчати обдарова­них дітей. Пропонуються різні підходи до навчання: створення спеціальних навчальних закладів, приско­рення та збагачення навчання обдарованих дітей, роз­поділ на потоки, сети, поглиблене вивчення окремих предметів, відокремлення обдарованих.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ  

З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

У педагогічній літературі розроблені численні ре­комендації вчителям щодо роботи з обдарованими ді­тьми. Розглянемо деякі з них.

1.Учитель не повинен повсякчас розхвалювати об­дарованих дітей. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні знан­ня з обдарованими дітьми.

2.Учителеві не варто приділяти багато уваги на­вчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших буде переможцем, що може викли­кати неприязне ставлення до неї ровесників.

3.Учитель не повинен робити з обдарованої дити­ни «вундеркінда». Недоречне випинання винятковос­ті часто породжує роздратування, ревнощі друзів, од­нокласників. Інша крайність — зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей і навіть сарказм з боку вчителя — звичайно, неприпустима.

4.Учителеві треба пам'ятати, що в більшості ви­падків обдаровані діти погано сприймають суворо ре­гламентовані заняття, що повторюються.

Учитель, що працює з обдарованими дітьми, повинен: ' бути доброзичливим і чуйним;

• розбиратися в особливостях психології обдаро­ваних дітей, відчувати їхні потреби та інтереси;

• мати високий рівень інтелектуального розвитку;

• мати широке коло інтересів;

• бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих ді­тей;

• мати живий та активний характер, володіти по­чуттям гумору;

• виявляти гнучкість, бути готовим до перегля­ду своїх позицій і до постійного самовдосконалення;

• мати творчий, можливо, нетрадиційний світогляд;

• бути цілеспрямованим і наполегливим, емоцій­но стабільним;

• уміти переконувати, мати схильність до само­аналізу.

  

Література

 

1. Байтова М.А., Бельтюкова Г.В., Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. — К.: Вища школа, 1982. — 288 с.

2. Ващенко Н. Нестандартні завдання на уроках матема­тики // Початкова освіта. — 2000. — № 5. — С. 4.

3. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психо­логія, діагностика, педагогіка. — К.: Укрвузлотелеграф, 1992. - 84.С

(Скачати /obdarovani_diti.doc)