«Формування інтелекту молодшого школяра
шляхом впровадження технології розвитку
інтелектуальних здібностей»
«Кожна дитина повинна піднятися на свою маленьку вершину.»
(В.О. Сухомлинський)
Актуальність
Сьогодні освіта шукає нову модель існування, адже зароджується нове інформаційне суспільство. Все частіше ведуться дискусії про те, якою ж повинна бути школа майбутнього і якими якостями повинен володіти її випускник, щоб якнайповніше реалізуватися в суспільному житі. А чи відповідає сучасна освіта його запитам? Чи в кожного учня, який закінчив початкову ланку, сформоване саме вміння вчитися, вчитися самостійно? Чи адаптовані наші діти до умов існування за межами школи і сім’ї? Чи вміють вони спілкуватися, відстоюючи власне «я», достойно перемагати та програвати?
Я вважаю, що сьогодні доцільного зробити крок від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів до оцінювання основних компетентностей, тобто вмінь застосовувати знання в реальному житті, а також навичок використання всіх типів інформації у будь-яких нових або складних обставинах, що пропонує людині соціум. Формувати культуру творчого мислення, уміння в новій для себе ситуації самостійно побачити і визначити проблему, висунути власні гіпотези, обґрунтувати їх і запропонувати ефективне вирішення, що приводить до успіху – основне завдання сучасної освіти. Саме такі завдання ставить перед собою технологія розвитку інтелектуальних здібностей (ТРІЗ).
Інноваційний компонент
Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній «дрімає якийсь талант, то треба, щоб він розкрився на користь їй та іншим»,
На мою думку, формування особистості та її становлення відбудеться в процесі навчання, коли дотримуватися певних умов: створення позитивного настрою для навчання (ситуація успіху); відчуття рівного серед рівних; забезпечення позитивної атмосфери в дитячому колективі для досягнення спільних цілей; усвідомлення дитиною цінності зроблених нею і колективом умовиводів; можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша; вчитель не є засобом «похвали і покарання», а порадником, помічником, який не передає знання, а вчитися, міркувати, знаходити правильне рішення, робити власні висновки.
Все це можливо завдяки застосуванню ТРІЗ, яка включає в себе поєднання технологій: навчального співробітництва; навчального співробітництва; диференційованого навчання; проблемного та розвивального навчання; ігрових та інноваційних технологій.
В основі ТРІЗ (технології розвитку інтелектуальних здібностей) лежить теорія розв’язання винахідницьких задач. Це новітня технологія, яка створювалася, щоб замінити ті інтуїтивні «осяяння», які під час пошуку ідей приводять вчених до винаходів і відкриттів, усвідомленими операціями мислення. Але вже до кінця 60-х років мета Г.С. Альтшуллера (автора ТРІЗ) розширюється: «І якщо у винахідництві нам вдалося створити Систему Гарного Мислення, то чому не можна цього зробити в інших сферах?... Людина зможе Гарно Мислити, якщо буде створена Загальна Теорія Гарного Мислення. У цьому – кінцева мета нашої праці». І тоді завдання ТРІЗ: «Створити нову, точну науку розвитку технічних, а потім наукових, а потім художніх систем. …Можливість організації творчості дає надію на те, що так само можна організувати творчість в інших видах людської діяльності. Наше завдання – перебудувати мислення» (Альтшуллер Г.С., 1961, 1979, 1980). Це завдання відповідає ідеалу системи освіти ХХІ століття, коротко і чітко сформульованому А. Урбаньски: «В основі викладання лежатиме навчання мислення» (Урбанськи А., 1993).
(скачати повністю /problema_nad_jakoju_ja_pracjuju.docx)